- розбуркувати
- —————————————————————————————розбу́ркуватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбуркувати — ую, уєш, недок., розбу/ркати, аю, аєш, док., перех., розм. 1) Те саме, що розбуджувати 1). 2) перен. Виводити кого небудь із стану замріяності, заціпеніння і т. ін. 3) перен. Пробуджувати, спонукати до дії, змушувати бути діяльним, активним. ||… … Український тлумачний словник
розбуркати — див. розбуркувати … Український тлумачний словник
розбуркування — я, с. Дія за знач. розбуркувати … Український тлумачний словник
розбудити — (перервати чийсь сон, примусити кого н. прокинутися), пробудити, пробуджувати, пробуджати, підняти, підійняти, піднімати, підіймати, розбуркати, розбуркувати, пробуркати, пробуркувати, прокинути, прокидати; добудитися (після певних зусиль);… … Словник синонімів української мови